Як «маршрутки» зробити пасажирськими автобусами

8 серпня, в малому залі міськради, відбувся звіт Робочої групи, яка займалася проблемами громадського транспорту в Херсоні.

«Вранці якість, ввечері гроші»

«Я в Управління транспорту як на роботу ходив, мало не кожен день» – обурюється член Робочої групи з транспорту Ярослав Концевий. Він включився в боротьбу за якісні пасажирські перевезення в Херсоні ще в кінці січня 2017 року, коли міськвиконком вирішив протягнути підвищення проїзду в маршрутках до 5 гривень.

Тоді поспішно і незаконно прийняте рішення виконкому було оскаржене в суді. Після, через розбіжності в міській раді, до осені тариф на проїзд ще кілька разів підвищувався і повертався до колишнього рівня. Нарешті прийняли компромісне рішення – 4 грн. Паралельно міська влада судомно намагалася вийти з клінчу: на швидку руку організувала робочу групу, змінила начальника Управління транспорту, шукала компроміс між розлюченими перевізниками і не менш незадоволеними пасажирами. В результаті міським головою було прийнято рішення зібрати ще одну Робочу групу для вироблення рекомендацій щодо виведення громадського транспорту Херсона з кризи. До неї увійшли представники Управління транспорту, поліції, перевізників, громадськості, науковці Херсонського національного технічного університету. 31 січня 2018 року друга Робоча група приступила до роботи.

Через півроку активної роботи разом з бюрократичною тяганиною, Ярослав Концевий констатує: «Якщо нас підтримають депутати і члени виконкому … то маршрутники не будуть диктувати свої правила городянам. І ми будемо чітко вимагати, по пунктам, чого ми хочемо та що має бути зроблено – GPS-треккери, позмінні водії, транспорт цілодобово і за графіком, нові автобуси, і тільки після всього цього – підвищення тарифу. Не буває так, що споживачі платять за погану ковбасу дорожче, сподіваючись на обіцянку, що через два місяці її якість покращиться. А у нас так з транспортом всі останні роки».

Пошук компромісу

Найскандальніше нововведення, запропоноване Робочою групою – поетапне підвищення тарифу до економічно обгрунтованого. На сьогоднішній день він складає 8 гривень. Як водиться, ця новина моментально розлетілася по Херсону з коментарем «Зрада! Активісти продалися перевізникам!». Однак, як зазначає доцент економіки ХНТУ Дмитро Карлюка, який з кінця січня на волонтерських засадах брав участь в діяльності Робочої групи: «Ми повинні чітко розуміти, що зараз ми отримуємо ту послугу, за яку платимо гроші. Так, ми можемо і далі їздити за чотири гривні, але тоді давайте забудемо про оновлення автопарку і спокійних водіїв. Ми фізично не можемо вимагати від перевізників більшого, так як сьогоднішній тариф покриває лише витрати на паливо, ПММ та мінімальну зарплату водія – і все! Мінімальну! Але ми всі чудово розуміємо, що вони отримують не три з половиною тисячі гривень на місяць, а мінімум сім. І платять з неї мінімум ПДФО, а таких водіїв у нас – чотириста, які щомісяця недоплачують солідні гроші до міського бюджету. А це приблизно вартість півтора тролейбуса щороку».

Цікаво, що тариф у вісім гривень задекларували в 2018 році самі перевізники. І це суттєво відрізняється від цифр в десять і дванадцять гривень, які миготіли в розрахунках на початку 2017 року. Причина – складена Дмитром Карлюкою єдина таблиця розрахунку тарифу, в якій кожну цифру може перевірити будь-який бажаючий.

«Тепер не буде як раніше, коли нам дають якісь незрозумілі цифри і говорять – ось, нам потрібно 12 гривень, щоб ми завтра вийшли на маршрут – показує Концевий. – Завдяки таблиці від Дмитра ми можемо перевірити витрату по кожному пункту, по кожному виду транспортного засобу від кожного перевізника. Вартість покришок для «Богдана»? Будь ласка. ПММ для «Еталону»? Ось тут. І після складання єдиної форми для розрахунку тарифу останній різко зменшився у всіх перевізників».

Однак впроваджувати тариф у вісім гривень члени Робочої групи пропонують поетапно, розтягнувши процес на два роки. Обов’язкова умова – тільки після того, як перевізники виконають вимоги міста, вони отримають нову ціну на проїзд. Перший етап – відкриття всіх даних з GPS-трекерів і перевід маршрутних таксі в звичайний режим руху (як нормальні автобуси), другий – офіційна зарплата водіям, двозмінний графік роботи і автобуси за розкладом у вечірній час, третій – впровадження електронного квитка і останній етап – заміна рухомого складу автобусами підвищеної пасажиромісткості та повний перегляд маршрутної мережі.

Таким чином, у міста зажевріла надія на поступову зміну курсу до цивілізованого і безпечного громадського транспорту.

Наступний хід за керівниками міста, які своїми діями наочно продемонструють, в чиїх інтересах буде реформуватися ця критично важлива сфера.

Автор Дмитро Багненко, “Вгору”